Що таке гроші?

Гроші — це один із найвеличніших інструментів свободи, коли-небудь винайдених людиною.
Фрідріх Гаєк

Ласкаво просимо до Bitcoin Diploma. У цьому модулі ми розглянемо фундаментальне питання: чому гроші є необхідними у нашому житті. Ми дослідимо природу грошей та їх різні форми, щоб глибше зрозуміти їхнє значення.

Гроші — це те, чим ми користуємося щодня, але чи справді ми розуміємо, навіщо вони нам і що це таке?

• Чому люди обмінюють свій час на гроші?
• Чому у когось грошей більше, ніж у інших?
• Чому гроші відрізняються в інших країнах?
• Чому ми не можемо просто створити більше грошей, коли вони нам потрібні?

Давайте почнемо з відповідей на наступні п’ять запитань.

Подумайте про практичне використання, наприклад, придбання необхідних речей, таких як їжа, та бажаних товарів. Намагайтеся бути конкретними у своїх прикладах, поєднуючи креативність із реалістичністю.

Навіщо нам потрібні гроші?

Що таке гроші?

Хто контролює гроші?

Що надає грошам їхню «цінність»?

Які у вас є запитання щодо грошей?

Обговорення: Навіщо нам потрібні гроші?

Розділіться на групи та:

• Поділіться та обговоріть відповіді на перші чотири запитання. Запишіть улюблені відповіді.
• Поділіться відповідями на останнє запитання та проголосуйте за одне улюблене запитання. Запишіть результат.
• Поверніться до відповідей і запитань наприкінці курсу.

Тепер, коли ви краще розумієте, чому гроші необхідні, у наступних модулях ми розглянемо, що таке гроші, як вони еволюціонували з часом, хто на них впливає та яка їхня найновіша форма. Постійно звертайтеся до своїх списків із цього першого дня занять, щоб знаходити зв’язки між власними ідеями та еволюцією створення, визначення й використання грошей упродовж часу.

Обговорення: Що таке гроші?

• Будь ласка, поки що не їжте цукерку, яку поклали вам на стіл.
• Хто готовий обміняти свою цукерку на купюру 1 долар США?
• Тепер залиште руки піднятими, якщо ви все ще готові обміняти свою цукерку на 1 гривню з гри «Монополія» замість вашої цукерки.
• Чому так або чому ні?
• Що робить одну купюру такою бажаною, а іншу — нічим не кращою за сміття?
• Що надає грошам їхню «цінність»?
• Звідки беруться гроші і хто вирішує, скільки їх друкувати?
• Чому б не надрукувати більше грошей і не роздати їх усім порівну?

Гроші — це гарантія того, що ми зможемо отримати бажане в майбутньому. Навіть якщо зараз нам нічого не потрібно, вони забезпечують можливість задовольнити нове бажання, коли воно з’явиться.
Арістотель

Чи замислювалися ви коли-небудь, що таке гроші насправді? Або чому щось стає грошима… ну, грошима? Більшість із нас знає, як ними користуватися, але мало хто розуміє, звідки вони беруться і як працюють. Гроші — це, по суті, спосіб обміну товарами та послугами. Вони представляють цінність цих речей у формі, яку легко обмінювати. Гроші можуть мати різні форми: паперові купюри, монети, електронні платежі. Зазвичай гроші випускають і контролюють уряди або інші органи, але гроші — це набагато більше, ніж просто фізичний чи цифровий засіб обміну; це як універсальна мова, яка дозволяє нам торгувати з людьми по всьому світу, навіть якщо ми не говоримо однією мовою чи не маємо спільної культури. Ви можете бути на іншому кінці світу й усе одно «говорити» мовою грошей, поклавши товар на прилавок і обмінявши його на місцеву валюту або скориставшись банківською карткою.

Гроші — це як соціальний договір, який дозволяє нам обмінюватися, не покладаючись на бартер чи пошук когось, хто саме хоче те, що ми можемо запропонувати. Якби група людей почала приймати шоколад як оплату за більшість товарів і послуг, шоколад став би грошима (хоча, оскільки він міг би розтанути в деяких частинах світу, ми могли б вважати його поганими грошима).

Іншими словами, самі гроші не мають сили задовольняти людські бажання; це лише інструмент, який дозволяє нам ефективніше обмінюватися.

Гроші представляють цінність, ЗА ЯКОЮ обмінюються товари. Гроші — це НЕ цінність, ЗАРАДИ ЯКОЇ обмінюються товари.

Транзакція — це транзакція — це обмін або передача товарів і послуг. Це спосіб обміну цінностями між двома або більше сторонами.

Існує багато різних типів транзакцій: від простих обмінів (наприклад, купівля бутерброда в кафе) до складніших фінансових операцій (наприклад, купівля будинку чи інвестування в ст

Транзакції можуть здійснюватися особисто, по телефону, онлайн або іншими способами, і можуть залучати широкий спектр учасників, включаючи фізичних осіб, бізнеси та фінансові установи.

Гроші полегшують торгівлю, оскільки всі приймають їх як остаточну оплату. Вони також дозволяють нам вимірювати цінність і порівнювати різні товари та послуги.

Гроші виконують лише тимчасову функцію в обміні; і коли угода остаточно завершена, завжди виявиться, що один вид товару був обміняний на інший.
Жан-Батіст Сей

Коли мова йде про купівлю та продаж товарів і послуг, гроші є ключовим гравцем. Гроші виконують кілька важливих функцій у світі, такі як:

Засіб збереження вартості

Гроші повинні зберігати свою вартість з часом, що робить їх корисними як спосіб зберігати й інвестувати цінність людської праці. Це дозволяє людям використовувати гроші для планування майбутнього. Тож наступного разу, коли ви відкладаєте гроші на щось особливе, пам’ятайте, що гроші — це більше, ніж просто спосіб розрахуватися за речі — це інструмент, який допомагає вам планувати та інвестувати у своє майбутнє.

Засіб обміну

З грошима вам не потрібно шукати когось, хто хоче саме те, що ви маєте для обміну. Натомість ви можете використовувати гроші, щоб купувати й продавати все, що забажаєте. Це робить торгівлю та комерцію набагато зручнішими й ефективнішими.

Одиниця обліку

Гроші забезпечують універсальний стандарт вимірювання вартості, який дозволяє людям виражати й порівнювати ціну різних товарів і послуг. Це дозволяє ринку бути ефективнішим і прозорішим, де люди можуть приймати обґрунтовані рішення щодо того, що купувати й продавати.

Якщо ви хочете купити нову машину, ви можете порівняти ціни в різних автосалонах і прийняти обґрунтоване рішення, яку саме купити, орієнтуючись на ціну в євро. Без одиниці обліку вам довелося б порівнювати вартість однієї машини з іншою, використовуючи щось інше, наприклад, кількість корів або час, витрачений на виготовлення машини.

Ці три функції дозволяють економікам ставати складними й динамічними. Без грошей було б набагато важче купувати й продавати товари та послуги, і наша економіка була б значно менш розвиненою.

Вправа: Яка це функція грошей?

• Іван вирішив відкладати частину своєї щотижневої зарплати, щоб купити цуценя
• Андрій купує дві скибки піци за 8,30 €
• Максим не може вирішити, чи купити квитки на концерт за 75 € чи абонемент на лижі за 95 €

Гроші добре виконують свою роль лише тоді, коли мають певні ключові властивості. Вони повинні бути корисними для купівлі та продажу (засіб обміну), збереження вартості на майбутнє (засіб збереження вартості) та вимірювання цін (одиниця обліку). Саме ці властивості роблять гроші надійними та важливими.

• Довговічність означає здатність грошей протистояти фізичному зносу та зберігатися з часом. Це гарантує, що гроші можуть обертатися в економіці у прийнятному та впізнаваному стані. Золото — це довговічний матеріал, який витримує зношування, тому добре ілюструє характеристику довговічності грошей.
• Дробність означає здатність грошей ділитися на менші частини, щоб люди могли використовувати їх для покупок на різні суми. Паперові купюри легко розділяються на менші номінали, що добре ілюструє характеристику дробності грошей.
• Портативність означає легкість, з якою гроші можна переносити та транспортувати. Це дозволяє людям без труднощів використовувати гроші для купівлі та продажу товарів і послуг. Банківські картки портативні, їх легко носити у гаманці чи сумці, що добре ілюструє характеристику портативності грошей.
• Прийнятність означає широке визнання грошей як засобу платежу, щоб люди могли впевнено використовувати їх для купівлі та продажу товарів і послуг. Долар США широко приймається як засіб платежу, що добре ілюструє характеристику прийнятності грошей.
• Дефіцитність означає, наскільки складно створити більше одиниць грошей, що допомагає зберігати їхню цінність і не дозволяє нам витрачати більше грошей на ту саму кількість товарів. Колекційні марки, особливо рідкісні та цінні, можуть бути хорошою формою грошей, оскільки вони дефіцитні й можуть зростати в ціні з часом. Колекціонери марок часто використовують їх як спосіб інвестування своїх статків і диверсифікації портфеля.
• Взаємозамінність означає взаємозамінність грошей, коли одна одиниця грошей еквівалентна іншій одиниці тієї ж вартості. Гроші повинні бути однорідними. Мідні монети однакові за розміром і вагою, що добре ілюструє характеристику однорідності грошей. Одна копійка завжди дорівнює одній копійці.

Вправа

Різні активи мають різні властивості й виконують функції грошей у різному ступені. Зрештою, суспільство визначає, який актив використовувати як гроші, залежно від того, наскільки добре певний товар виконує ці функції.

Щоб визначити, наскільки добре різні предмети відповідають конкретним характеристикам грошей, ви можете оцінити кожен предмет нижче за кожною характеристикою за шкалою від 1 до 5 (0 = Жахливо; 3 = Задовільно; 5 = Відмінно).

Підсумувавши бали для кожного предмета, ви зможете визначити, який з них найкраще підходить для використання як гроші.

Використовуйте наступні питання щоб допомогти визначити, наскільки добре різні предмети в таблиці відповідають характеристикам грошей.

• Довговічність: Чи можуть гроші витримувати зношування з часом?
• Портативність: Чи можна гроші легко транспортувати та використовувати в різних місцях?
• Взаємозамінність: Чи є гроші взаємозамінними з іншими формами грошей?
• Прийнятність: Чи широко гроші приймаються як засіб платежу?
• Дефіцитність: Чи є гроші дефіцитними й складними для створення у більшій кількості?
• Дробність: Чи можна гроші розділити на менші одиниці?

* Будь ласка, не заповнюйте стовпчик для Bitcoin; ми повернемося до нього пізніше у курсі.

Гроші можна поділити на дві основні категорії: фізичні та цифрові.

Фізичні гроші

• Товарні гроші, тобто фізичний об'єкт, який широко цінується та приймається як засіб обміну.
  • Приклади: золото, срібло і навіть порох колись використовувалися як товарні гроші.
• Представницькі гроші, які є підтвердженням права на фізичний товар.
  • Приклад: срібні сертифікати можна було обміняти на срібло.
• Фіатні гроші, тобто паперові купюри та монети, які випускаються урядами та приймаються як засіб обміну.
  • Приклад: банкноти Федеральної резервної системи є фіатними грошима, які уряд визнав прийнятним способом погашення боргів.

Цифрові валюти

Цифрові валюти можна використовувати для онлайн-транзакцій; до них належать електронні гроші, стейблкоїни та криптовалюти.

Електронні валюти — це цифрові версії традиційних валют, таких як євро чи гривня. Їх використовують для онлайн-платежів через системи, які називають платіжними рейлами, що переміщують гроші з одного місця в інше.

У традиційній фінансовій системі ці платіжні рейли залежать від посередників, таких як банки. Ці посередники стягують комісії та мають повноваження схвалювати, затримувати або скасовувати транзакції.

Поширені приклади таких систем — це карткові мережі, які обробляють платежі дебетовими та кредитними картками, а також цифрові гаманці, які зберігають гроші та дозволяють користувачам надсилати й отримувати платежі.

• Цифрові валюти центрального банку (CBDC): цифрові версії національної валюти, які випускаються та контролюються центральним банком.
• Стейблкоїни: цифрові валюти, створені для збереження стабільної вартості, зазвичай прив’язані до активу, наприклад, до долара США.
• Криптовалюти: тип цифрової валюти. Деякі з них децентралізовані, тобто жодна окрема група їх не контролює, а інші — більш централізовані.

Ключова ідея деяких цифрових валют — усунення посередників. Це може зробити транзакції ефективнішими та зменшити концентрацію влади. Мета — створити систему, яка працює подібно до інтернету, де контроль розподілений, а не зосереджений в одних руках.

Уявіть, що ви опинилися в пустелі й у вас залишилася лише одна пляшка води. Ви відчуваєте спрагу й відчайдушно хочете напитися, але також розумієте, що вам потрібно зберегти воду, щоб вижити, поки не знайдете ще. Це класичний приклад дефіциту: у вас є обмежена кількість ресурсу (води), і ви повинні приймати рішення, як найкраще його використати.

У цій ситуації ви можете вирішити розподіляти воду й пити маленькими ковтками протягом тривалого часу, щоб вона тривала якомога довше. Або ж ви можете вирішити випити якомога більше за раз, тимчасово втамувавши спрагу, але цей сплеск гідратації може не дати вам достатньо енергії, щоб знайти ще води в майбутньому. Незалежно від того, яке рішення ви приймете, ви стикаєтеся зі складним вибором.

Дефіцит стосується всіх ресурсів, не лише води. Чи це гроші, час, чи навіть любов і увага — ми постійно стикаємося з вибором, як розподіляти наші обмежені ресурси.

Дефіцит змушує нас зважувати плюси й мінуси використання наших ресурсів і робити компроміси.

Існує два типи дефіциту

• Штучний дефіцит, також відомий як централізований дефіцит, включає такі речі, як дизайнерські сумки обмеженого випуску, рідкісні спортивні картки та пронумеровані твори мистецтва. Їх можна легко
• Природний дефіцит, також відомий як децентралізований дефіцит, включає такі речі, як нерухомість на узбережжі моря та дорогоцінні метали, наприклад, золото. Їх важче відтворити або підробити.

Головна різниця між ними — це контроль.

Централізований дефіцит визначається однією організацією, наприклад, компанією чи урядом, тоді як децентралізований дефіцит не контролюється ніким. Прикладом централізованого дефіциту є предмети розкоші обмеженого випуску, такі як сумки чи кросівки: компанії майже нічого не коштувало б виготовити ще 1 000 одиниць, але висока ціна контролюється штучно створеним дефіцитом. Саме контроль компанії над кількістю одиниць визначає їхню цінність. Натомість єдиний спосіб знайти й добути сіль, мушлі чи золото — це витратити значну кількість зусиль та енергії (або «праці»). У випадку цих природно дефіцитних ресурсів такі витрати мають економічний сенс лише тоді, коли отриманий товар високо цінується.

Жодна людина чи група не контролює ціну природного ресурсу, щоб впливати на його вартість, а навпаки: саме попит на цей товар на ринку визначає, чи варто витрачати енергію на його видобуток.

Дефіцит впливає на наш вибір. Розуміння цього може покращити наш процес прийняття рішень: ми часто стикаємося з вибором між негайною вигодою та довгостроковими перевагами, і ці компроміси формують наш шлях до досягнення цілей.

Приклад часової переваги

Ви маєте вибір: отримати 100 € сьогодні або 110 € через рік. Якщо у вас висока часова перевага, ви можете обрати отримати 100 € зараз, бо цінуєте гроші зараз більше, ніж вигоду від очікування ще одного року заради додаткових 10 €. З іншого боку, якщо у вас низька часова перевага, ви віддасте перевагу почекати заради більшої винагороди, бо більше зосереджені на довгостроковому плануванні й менше переймаєтеся миттєвим задоволенням.

Часова перевага означає, що люди зазвичай віддають перевагу отримати щось ЗАРАЗ, а не пізніше.

Повертаючись до попереднього прикладу з пляшкою води в пустелі: випити всю воду одразу, навіть якщо це означає, що потім у вас нічого не залишиться, — це прояв високої часової переваги: спрага, яку ви відчуваєте зараз, настільки сильна, що ви ігноруєте майбутню спрагу заради задоволення теперішньої. Це цілком природно: ми схильні віддавати перевагу теперішньому задоволенню над теперішнім обмеженням заради майбутньої вигоди, бо майбутнє завжди невизначене.

Намагання розподіляти воду, роблячи маленькі ковтки, навпаки, демонструє нижчу часову перевагу й раціональний розподіл дефіцитного ресурсу. Це означає, що ви готові відкласти задоволення спраги зараз, щоб підвищити свої шанси на виживання в майбутньому. Це не є природним і вимагає значних зусиль, самоконтролю та орієнтації на майбутнє.

Альтернативна вартість — це цінність наступної найкращої альтернативи, від якої ви відмовляєтеся, приймаючи певне рішення. Кожне рішення передбачає компроміси, а отже, кожне рішення має альтернативну вартість.

У прикладі з пустелею альтернативна вартість випити всю воду одразу — це переваги для виживання, які ви могли б отримати, розподіляючи воду й використовуючи її протягом тривалішого часу.

Припустимо, ви вирішили розподіляти воду й пити маленькими ковтками протягом тривалого часу. У результаті у вас є енергія й гідратація, необхідні для пошуку нової води. Під час пошуків ви знаходите кактус, у якому є трохи води. Це небагато, але достатньо, щоб втамувати спрагу на цей момент. Якби ви вирішили випити всю воду одразу, у вас могло б не вистачити енергії для пошуків і ви не знайшли б цей кактус.

У цьому випадку альтернативна вартість випити всю воду одразу — це втрата шансу знайти кактус і отримати ще трохи вологи.

Цей приклад ілюструє, що альтернативна вартість стосується не лише безпосереднього компромісу між двома варіантами, а й потенційних майбутніх можливостей, які можуть бути здобуті або втрачені внаслідок нашого вибору.

Наша готовність відмовитися від більшої винагороди в майбутньому заради меншої зараз визначається нашою часовою перевагою, тобто тим, наскільки ми цінуємо миттєве задоволення порівняно з довгостроковим плануванням.

Завдання: Часова перевага

1. Послухайте пояснення вчителя щодо вибору цукерки.
2. Вирішіть, чи хочете ви отримати маленьку цукерку або зефір зараз, чи почекати до кінця уроку, щоб отримати дві цукерки або більшу, бажанішу цукерку.
3. Зробіть свій вибір і повідомте про нього вчителя. Отримайте свою цукерку або одразу, або наприкінці уроку — залежно від вашого рішення.
4. Візьміть участь у класній дискусії щодо завдання, обміркуйте свій процес прийняття рішення та поняття часової переваги.

Висновок і обговорення

• Які фактори вплинули на ваше рішення взяти цукерку зараз чи почекати на більшу винагороду пізніше?
• Як ви почуваєтеся щодо свого рішення тепер, коли завдання завершено?
• Чи можете ви навести приклади з реального життя, коли висока часова перевага може бути шкідливою, а низька — корисною?
• Які можливі наслідки вибору високої часової переваги замість низької?

Ресурси

What is Money?

Перегляньте це коротке відео!